цвілити

Цві́лити:

— дошкулювати, докучати, бичувати [X]

— дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1]

дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю — цвілю: [Звн 307] [ВЛ]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвілити — -лю, -лиш, недок., перех. і неперех. Ляскати, хльоскати || безос. Дощ цвілить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цвілити — Цвіли́ти, -лю, -лиш гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77. Словник української мови Грінченка