цвілити
цвіли́ти
-лю, -лиш, недок., перех. і неперех.
Ляскати, хльоскати
|| безос. Дощ цвілить.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвілити — Цві́лити: — дошкулювати, докучати, бичувати [X] — дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю — цвілю: [Звн 307] [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- цвілити — Цвіли́ти, -лю, -лиш гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77. Словник української мови Грінченка