цвілити

цвіли́ти

ю, -лиш, недок., перех. і неперех.

Ляскати, хльоскати

|| безос. Дощ цвілить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвілити — Цві́лити: — дошкулювати, докучати, бичувати [X] — дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю — цвілю: [Звн 307] [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. цвілити — Цвіли́ти, -лю, -лиш гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77. Словник української мови Грінченка