цюра
Цю́ра:
— панський прислужник [2,XIII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цюра — цю́ра іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- цюра — ЦЮ́РА, и, ж., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (з народної пісні); – Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- цюра — -и, ж., діал., заст. Джура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цюра — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
- цюра — ЦЮ́РА, и , ж., діал., заст. Джура. Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (Думи.., 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Укр.. думи.., 1955, 16). Словник української мови в 11 томах