чинитися

Значення в інших словниках

1. чинитися — Діятися, творитися, робитися, відбуватися, коїтися. Словник синонімів Караванського
2. чинитися — ЧИНИ́ТИСЯ, ню́ся, нишся, недок. 1. Відбуватися, робитися, діятися. Вона бачила, що чиниться щось нечуване, і перш од усього злякалась (І. Нечуй-Левицький); Двері рипнули і в хату увійшов тихо Микита. – І де хоч ти там тиняєшся?... Словник української мови у 20 томах
3. чинитися — чини́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. чинитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Відбуватися, робитися, діятися. 2》 діал. Робити вигляд, прикидатися. 3》 Пас. до чинити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чинитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
6. чинитися — ЧИНИ́ТИСЯ, ню́ся, нишся, недок. 1. Відбуватися, робитися, діятися. Вона бачила, що чиниться щось нечуване, і перш од усього злякалась (Н.-Лев., I, 1956, 454); Двері рипнули і в хату увійшов тихо Микита. — І де хоч ти там тиняєшся?... Словник української мови в 11 томах
7. чинитися — Чини́тися, -ню́ся, -нишся гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у. Словник української мови Грінченка