1. Словник з творів Івана Франка

чічка

Чі́чка:

— дика квітка [14]

— квітка [22,I,IV]

— польова квітка [36]

— «Чічка» (з турецького čičik) пояснено: «квітка», хоч це лише польова, лісова, лугова квітка, тобто така, яка росте дико. Квітка, що не росте дико, на Бойківщині — «ружа». [MО,I]

чічка (22, 499) – “квітка”; [ІЦ-2006]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чічка — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  2. чічка — ЧІ́ЧКА, ЧИ́ЧКА, и, ж., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); * У порівн. – Сей хлопчик був мій одинак... три роки мав... як чічка... (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чічка — чі́чка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. чічка — чачка (чічка) квітка Словник застарілих та маловживаних слів
  5. чічка — -и, ж., зах. Квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чічка — КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Словник синонімів української мови
  7. чічка — ЧІ́ЧКА, и, ж., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (Гжицький, Опришки, 1962, 20); *У порівн. — Сей хлопчик був мій одинак… три роки мав… як чічка… (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. чічка — Чічка, -ки ж. 1) Цвѣтокъ. Шух. I. 184, 18. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Федьк. Пов. 44. Ой зацвіла красна чічка. Гол. IV. 489. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Шух. І. 20. ум. чі́чечка. Гол. II. 762. см. чичка. Словник української мови Грінченка