шабас
Шаба́с, шаба́ш:
Ша́бас, ша́баш:
— єврейська субота, вільна від роботи, пов'язана з виконанням певного ритуалу [44-2]
— єврейська субота; день, вільний від роботи, що пов'язано з виконанням певного ритуалу [44-1]
— релігійне свято, присвячене закінченню певного виду робіт (робочої неділі) [47]
— суботнє свято, відпочинок, передбачений юдаїзмом [51]
— суботній відпочинок, визначений єврейською релігією [XIX] Правда, панщини вони не робили, яко міщани платили чинш, а в додатку за те, що були євреями, мусили платити осібний податок, так зване свічкове; сей податок звався так від того, що його вимірювали після того, скільки котрий єврей у шабас свічок засвічує [XIX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шабас — ША́БАС, у, ч., рел., міф., діал. Ша́баш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (І. Франко); – Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- шабас — ша́бас іменник чоловічого роду ша́баш діал. Орфографічний словник української мови
- шабас — -у, ч., рел., міф., діал. Шабаш. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шабас — ША́БАС, у, ч., рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Фр., VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Н.-Лев., IV, 1956, 269). Словник української мови в 11 томах
- шабас — Шабас, -су м. = шабаш. Словник української мови Грінченка