шабас

ша́бас

іменник чоловічого роду

ша́баш

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабас — Шаба́с, шаба́ш: Ша́бас, ша́баш: — єврейська субота, вільна від роботи, пов'язана з виконанням певного ритуалу [44-2] — єврейська субота; день, вільний від роботи, що пов'язано з виконанням певного ритуалу [44-1] — релігійне свято... Словник з творів Івана Франка
  2. шабас — ША́БАС, у, ч., рел., міф., діал. Ша́баш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (І. Франко); – Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. шабас — -у, ч., рел., міф., діал. Шабаш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шабас — ША́БАС, у, ч., рел., міф., діал. Шабаш. Гершко, занятий [зайнятий] своїми ділами, рідко коли, крім шабасу, проводив дні дома (Фр., VIII, 1952, 391); — Це ж Броккен наш! Там же вночі бенкетують духи, справляють шабас відьми! (Н.-Лев., IV, 1956, 269). Словник української мови в 11 томах
  5. шабас — Шабас, -су м. = шабаш. Словник української мови Грінченка