1. Словник з творів Івана Франка

шлик

Шлик:

— тут: спеціальна шлейка [37]

— тут: старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром [55]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлик — див. шапка Словник синонімів Вусика
  2. шлик — ШЛИК, а́, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надіває [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє (з думи)... Словник української мови у 20 томах
  3. шлик — шлик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шлик — -а, ч. 1》 Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. || рідко. Те саме, що ковпак 1). 2》 іст. Конусоподібний верх шапки (перев. з тканини), що звисав донизу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шлик — Шлик, -ка́, у -ку́; шлики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шлик — ШЛИК, а́, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надівав [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє, (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах