1. Словник з творів Івана Франка

штуц

Шту́ц[ер]:

— рід старовинної далекобійної рушниці [21]

— штуцер, коротка рушниця [VI]

— рід старовинної далекобійної рушниці; чепурун, джигун [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штуц — -а, ч., зах. Штуцер (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. штуц — Штуц, -ца м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33. Словник української мови Грінченка