1. Великий тлумачний словник сучасної мови

штуц

-а, ч., зах.

Штуцер (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штуц — Шту́ц[ер]: — рід старовинної далекобійної рушниці [21] — штуцер, коротка рушниця [VI] — рід старовинної далекобійної рушниці; чепурун, джигун [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. штуц — Штуц, -ца м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33. Словник української мови Грінченка