шувар

Шува́р:

Шу́вар:

— аїр, або лепеха́, ко́ситень, татарське зілля [8]

— болотна трава, аїр [6]

— лепеха, аїр [14]

— лепеха, коситень, татарське зілЛя [XIII]

— лепеха, татарське зілля [2;3;20;21]

— очерет [III,IV,XI,XIX] Многі весь день ховалися в мочарах та шуварах, аби вночі неспостережено перебратися через границю [XIX]

Шува́ри:

— очерет [44-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шувар — ШУВА́Р, у, ч., діал. Зарослі водяних рослин в озері; аїр. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом шувару (М. Словник української мови у 20 томах
  2. шувар — шува́р іменник чоловічого роду аїр діал. Орфографічний словник української мови
  3. шувар — -у, ч., зах. Аїр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шувар — ЛЕПЕХА́ (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), А́ЇР, ТАТА́РСЬКЕ ЗІ́ЛЛЯ розм., ТАТАРИ́ННЯ розм., ТАТАРА́К розм., А́ЄР діал., ІР діал., І́РНИЙ КО́РІНЬ діал., ШУВА́Р діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Словник синонімів української мови
  5. шувар — ШУВА́Р, у, ч., діал. Аїр. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом шувару (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. шувар — Шувар, -ру м. раст. Acorus colamus. Вх. Пч. І. 8. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Лукаш. 124. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром. Гол. III. 82. Словник української мови Грінченка