шувар
ШУВА́Р, у, ч., діал.
Зарослі водяних рослин в озері; аїр.
Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом шувару (М. Коцюбинський);
Перед хатніми дверима в два ряди стояли зелені галузки деревини, в хаті й на подвір'ю пах свіжий шувар (О. Маковей);
Ніч, росяна лука, десь виє пес у селі, і півпритомна дівчинка в самій нічній льолі біжить несамовита до озера – гострі стебла шувару б'ють і ріжуть їй ноги (Ю. Смолич);
– Казали, ніби вони [дикі качки та гуси] виводилися там у шуварах так, що ніхто й не знав їм числа і рахунку (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шувар — Шува́р: Шу́вар: — аїр, або лепеха́, ко́ситень, татарське зілля [8] — болотна трава, аїр [6] — лепеха, аїр [14] — лепеха, коситень, татарське зілЛя [XIII] — лепеха, татарське зілля [2;3;20;21] — очерет [III,IV,XI... Словник з творів Івана Франка
- шувар — шува́р іменник чоловічого роду аїр діал. Орфографічний словник української мови
- шувар — -у, ч., зах. Аїр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шувар — ЛЕПЕХА́ (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), А́ЇР, ТАТА́РСЬКЕ ЗІ́ЛЛЯ розм., ТАТАРИ́ННЯ розм., ТАТАРА́К розм., А́ЄР діал., ІР діал., І́РНИЙ КО́РІНЬ діал., ШУВА́Р діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Словник синонімів української мови
- шувар — ШУВА́Р, у, ч., діал. Аїр. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом шувару (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- шувар — Шувар, -ру м. раст. Acorus colamus. Вх. Пч. І. 8. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Лукаш. 124. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром. Гол. III. 82. Словник української мови Грінченка