щудло

Щу́дло:

— дерев'яна нога [15]

— ходуля, дерев'яна нога [I]

— ходуля [26]

щу́дло: деревяшка [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щудло — ЩУ́ДЛО, а, с., діал. Ходуля, дерев'яний протез. На сіннику під стіною лежав, простягшися і пакуючи череп'янку-люльку, дід около п'ятидесяти літ, з чорною, круглою обстриженою бородою, з повним набресклим лицем, зі щудлом при правій нозі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах