єство

Значення в інших словниках

1. єство — (людське) П. природа, натура, п-о душа, вул. утроба; (вище) КН. істота, творіння; (чого) суть, сутність, зміст. Словник синонімів Караванського
2. єство — [йеиство] -ва, м. (y) йеіств'і Орфоепічний словник української мови
3. єство — єство́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
4. єство — -а, с. 1》 Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. 2》 книжн., рідко. Живий організм. 3》 книжн., рідко. Найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. єство — СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст. Словник синонімів української мови
6. єство — Єство́, -ва́, -ву́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. єство — ЄСТВО́, а́, с. 1. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. — Я.. пізнав, до якої висоти може цивілізація піднести людину, а спеціально жінку. Я всім своїм єством поклонився тій цивілізації і поклявся служити їй усе своє життя (Фр. Словник української мови в 11 томах