імперсональний
Імперсона́льний:
— безособовий [42;XVIII] От тим-то його твори являються нам імперсональними, мов чимсь елементарним, що є таке і не може бути інакше [XVIII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імперсональний — Неособовий Словник чужослів Павло Штепа
- імперсональний — ІМПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. книжн. Знеособлений; позбавлений особи, рис індивідуальності; протилежне персональний. Народні пісні .. прості і натуральні, та при тім вони імперсональні, без суб'єктивного колориту, індивідуальність поета в них затерта (І. Словник української мови у 20 томах
- імперсональний — імперсона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- імперсональний — -а, -е. Безособовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- імперсональний — імперсона́льний (від ім... і лат. persona – особа) безособовий; ¤ і-не речення – безособове речення, тобто таке, в якому немає підмета (напр.: «Вечоріє»). Словник іншомовних слів Мельничука