імперсональний

ІМПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. книжн. Знеособлений; позбавлений особи, рис індивідуальності; протилежне персональний.

Народні пісні .. прості і натуральні, та при тім вони імперсональні, без суб'єктивного колориту, індивідуальність поета в них затерта (І. Франко);

Домінування літературної форми усного оповідного народного жанру виникає з активізацією в структурі імперсонального образного тексту індивідуально-творчих виражально-зображальних засобів (з наук. літ.).

2. лінгв. Те саме, що безособо́вий 2.

Імперсональні речення з предикатами стану містять обидва елементи граматичної основи – суб'єкт і предикат (з наук. літ.);

Імперсональні дієслова виступають у двох формах – безособовій та особовій (з навч. літ.).