інтерпункція

Інтерпу́нкція:

— пунктуація [53]

— розділові знаки [49]

— розставлення розділових знаків [42]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерпункція — див. пунктуація Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтерпункція — інтерпу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. інтерпункція — -ї, ж. 1》 Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2》 Те саме, що пунктуація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інтерпункція — Сукупність письмових знаків: крапка /./, кома /,/, двокрапка /:/, крапка з комою /;/, знак запитання /?/, знак оклику /!/, три крапки /.../, тире /-/, лапки /""/, дужки /()/. Універсальний словник-енциклопедія
  5. інтерпункція — ІНТЕРПУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2. Те саме, що пунктуа́ція. Правопис і інтерпункцію лишаю тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (Фр., XVI, 1955, 357). Словник української мови в 11 томах