Адам

Ада́м, -ма.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Адам — д.-євр.; 'adam — людина; чоловік. У д.-євр. мові це слово мало також значення "глина", "земля", "червоний колір". За біблійною легендою, Бог зліпив першу людину Адама з червоної глини. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. адам — -а, ч. За біблійною легендою – перша людина, створена Богом із глини. Від Адама [починати] — від самого початку, з давніх-давен; дуже здалека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Адам — Ім’я походить від давньогебрейського слова «АаДаМаХ», що значить «земля», – перший біблійний патріарх, який трактується масонами як один із засновників ордену. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. адам — АДА́М, а, ч.: ◇ (1) Від Ада́ма, зі сл. починати – дуже здалека, з самого початку. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (М. Словник української мови у 20 томах
  5. Адам — Ада́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. Адам — від Ада́ма, зі сл. почина́ти. Дуже здалека, з самого початку. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (М. Коцюбинський). як Ада́м і Є́ва в раю́ зі сл. неви́нний. Морально чистий; нехитрий, наївний. Фразеологічний словник української мови
  7. адам — АДА́М: ◊ Від Ада́ма [почина́ти] — від самого початку, з давніх-давен; дуже здалека. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (Коцюб., І, 1955, 262). Словник української мови в 11 томах