Адам

від Ада́ма, зі сл. почина́ти. Дуже здалека, з самого початку. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (М. Коцюбинський).

як Ада́м і Є́ва в раю́ зі сл. неви́нний. Морально чистий; нехитрий, наївний. Мене часто підвозили селяни, а часом і ночувати лишали в себе. Я їм щедро й гаряче віддячував за те прокламаціями та брошурами. Селяни в ті часи були ще невинні, як Адам і Єва в Раю, і брали мої подарунки охоче (В. Винниченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Адам — Ім’я походить від давньогебрейського слова «АаДаМаХ», що значить «земля», – перший біблійний патріарх, який трактується масонами як один із засновників ордену. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  2. адам — -а, ч. За біблійною легендою – перша людина, створена Богом із глини. Від Адама [починати] — від самого початку, з давніх-давен; дуже здалека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. адам — АДА́М, а, ч.: ◇ (1) Від Ада́ма, зі сл. починати – дуже здалека, з самого початку. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (М. Словник української мови у 20 томах
  4. Адам — Ада́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. адам — АДА́М: ◊ Від Ада́ма [почина́ти] — від самого початку, з давніх-давен; дуже здалека. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама (Коцюб., І, 1955, 262). Словник української мови в 11 томах
  6. Адам — д.-євр.; 'adam — людина; чоловік. У д.-євр. мові це слово мало також значення "глина", "земля", "червоний колір". За біблійною легендою, Бог зліпив першу людину Адама з червоної глини. Власні імена людей. Словник-довідник
  7. Адам — Ада́м, -ма. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)