Алла

А́лла, -ли, -лі, -ло! А́ллин, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Алла — А́лла іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Алла — гр.*; можливо, від alle (чол. alios) — інша, друга, наступна; в рос. могло виникнути від прикм. "альта". Аллонька, Аллочка, Аллуся, Ала, Аля. Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці (Леся Українка);Алла Тарасова вже далі чита.— ... Власні імена людей. Словник-довідник
  3. алла — АЛЛА́, невідм., ч. (з великої літери). Те саме, що Алла́х. Татари кинулись до річки і крикнули: "Алла! Алла!" (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах