1. Власні імена людей. Словник-довідник

Алла

гр.*; можливо, від alle (чол. alios) — інша, друга, наступна; в рос. могло виникнути від прикм. "альта".

Аллонька, Аллочка, Аллуся, Ала, Аля.

Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці (Леся Українка);Алла Тарасова вже далі чита.— ... "Тож випала була для Кареніної неждана радість, —як сон:Вронський при вході в вагон оглянувся на неї" (П. Тичина);Його перестріла молоденька, сміхотлива лаборантка Алла (Ю. Му шкетик).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алла — АЛЛА́, невідм., ч. (з великої літери). Те саме, що Алла́х. Татари кинулись до річки і крикнули: "Алла! Алла!" (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. Алла — А́лла іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Алла — А́лла, -ли, -лі, -ло! А́ллин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)