1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Бердичів

Берди́чів, -чева, -чеву, -чевом (м.) (а не Барди́чів)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Бердичів — Берди́чів іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Бердичів — М., райцентр Житомирської обл., на березі р. Гнилоп'яті (притока р. Тетерев, басейн Дніпра); 93 тис. мшк.; верстатобудівний, хіміч. машинобудування заводи, меблева, поліграфічна, легка, харчова промисловість; залізничний вузол; замок (кінець XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія