1. Орфографічний словник української мови

Бердичів

Берди́чів

іменник чоловічого роду

місто в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Бердичів — М., райцентр Житомирської обл., на березі р. Гнилоп'яті (притока р. Тетерев, басейн Дніпра); 93 тис. мшк.; верстатобудівний, хіміч. машинобудування заводи, меблева, поліграфічна, легка, харчова промисловість; залізничний вузол; замок (кінець XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Бердичів — Берди́чів, -чева, -чеву, -чевом (м.) (а не Барди́чів) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)