Березань

Береза́нь, -ні, -ні, -за́нню (м.); береза́нський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Березань — Береза́нь іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Березань — Острів у пн. частині Чорного м., поблизу гирла Дніпровсько-Бузького лиману, на зх. від мису Очаків; довж. 850 м, шир. від 200 до 850 м, вис. до 20 м; Б. є залишком суходолу, зруйнованого абразією, безводна; тут існувала найдавніша грец. Універсальний словник-енциклопедія