Березань
Береза́нь, -ні, -ні, -за́нню (м.); береза́нський, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Березань — Береза́нь іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- Березань — Острів у пн. частині Чорного м., поблизу гирла Дніпровсько-Бузького лиману, на зх. від мису Очаків; довж. 850 м, шир. від 200 до 850 м, вис. до 20 м; Б. є залишком суходолу, зруйнованого абразією, безводна; тут існувала найдавніша грец. Універсальний словник-енциклопедія