Березань

Острів у пн. частині Чорного м., поблизу гирла Дніпровсько-Бузького лиману, на зх. від мису Очаків; довж. 850 м, шир. від 200 до 850 м, вис. до 20 м; Б. є залишком суходолу, зруйнованого абразією, безводна; тут існувала найдавніша грец. колонія на території сучасної України (2-га полов. VII ст. до н.е.), у X-XII ст. слов'янське поселення, 19 III 1906 на Б. розстріляно учасників Севастопольського збройного повстання 1905, в тому числі лейтенанта П. Шмідта.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Березань — Береза́нь іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Березань — Береза́нь, -ні, -ні, -за́нню (м.); береза́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)