Венедикт

Венеди́кт, -та.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Венедикт — Венедикт, Бенедикт (Бенидьо, Бенидь) лат.; benedictus — благословенний. Виня. Венедикт Венедиктович-, помітивши незнайомку, одірвав склянку від губів (Є. Гуцало). Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Венедикт — Венеди́кт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови