Горацій

Гора́цій, -ція, -цієві (рим. поет)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Горацій — Гора́цій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ГОРАЦІЙ — • ГОРАЦІЙ (Квінт Горацій Флакк; Quintus Horatius Flaccus; 8.XII 65 до н. е., м. Венузія — 27.XI 8 до н.е., Рим) - рим. поет. Автор двох книг сатир і зб. віршів "Еподи" на суспільні й побут. теми, 4 книг лірич. Українська літературна енциклопедія
  3. Горацій — (Horatius) Флакк Квінт, 65-8 до н.е., рим. поет; сатири, еподи, пісні (оди), послання; послання До пізонів (відоме ще як Мистецтво поезії) стало основою європ. поетики (до початку XIX ст.), оди — зразком для європ. лірики. Універсальний словник-енциклопедія