1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Ковель

Ко́вель, -веля, -велеві (м.); ко́вельський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ковель — Ко́вель іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Ковель — М. у Волинській обл., райцентр; 75 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, деревообробної, легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; вел. залізничний вузол; дерев'яний собор XVII ст., вокзал (1905); поблизу К. Універсальний словник-енциклопедія