Ковель
Ко́вель
іменник чоловічого роду
місто в Україні
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ковель — М. у Волинській обл., райцентр; 75 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, деревообробної, легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; вел. залізничний вузол; дерев'яний собор XVII ст., вокзал (1905); поблизу К. Універсальний словник-енциклопедія
- Ковель — Ко́вель, -веля, -велеві (м.); ко́вельський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)