1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Королів

Королі́в, -ле́ва, -ле́ву, -ле́вим (пр.)

∗∗∗

Королі́в, -ле́ва, -ле́ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. королів — королі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  2. королів — -лева, -леве. Прикм. до король 1); належний королю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. королів — КОРОЛІ́В, ле́ва, ле́ве. Прикм. до коро́ль 1; належний королю. Королеву одвідали королів брат Карл, що був біскупом Вроцлавським, та королева сестра Ганна Констанція (І. Словник української мови у 20 томах
  4. королів — КОРОЛІ́В, ле́ва, ле́ве. Прикм. до коро́ль 1; належний королю. Я шукав, я питав королевого двора (Сл. Гр.). ∆ Королі́в цвіт — те саме, що Короле́вий цвіт. У городі і в саду ясніли.. осінні квіти: різнобарвні гайстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт (Вас., II, 1959, 267). Словник української мови в 11 томах
  5. королів — Королів, -ле́ва, -ве 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб. 2) королів цвіт. раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. І. 131. Словник української мови Грінченка