1. Словник української мови у 20 томах

королів

КОРОЛІ́В, ле́ва, ле́ве.

Прикм. до коро́ль 1; належний королю.

Королеву одвідали королів брат Карл, що був біскупом Вроцлавським, та королева сестра Ганна Констанція (І. Нечуй-Левицький);

Одні кричали, інші сміялись і казали: “Подивись лиш на того Тово, на ньому королів одяг” (М. Йогансен);

Іншого ябедника в королевому дворі не було (І. Білик);

Страшенним гнівом закипіло королеве серце (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. королів — королі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  2. королів — -лева, -леве. Прикм. до король 1); належний королю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Королів — Королі́в, -ле́ва, -ле́ву, -ле́вим (пр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. королів — КОРОЛІ́В, ле́ва, ле́ве. Прикм. до коро́ль 1; належний королю. Я шукав, я питав королевого двора (Сл. Гр.). ∆ Королі́в цвіт — те саме, що Короле́вий цвіт. У городі і в саду ясніли.. осінні квіти: різнобарвні гайстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт (Вас., II, 1959, 267). Словник української мови в 11 томах
  5. королів — Королів, -ле́ва, -ве 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб. 2) королів цвіт. раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. І. 131. Словник української мови Грінченка