Кузьма

Кузьма́, -ми́.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кузьма — Кузьма́ іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Кузьма — гр.; kosmos — світ; порядок (nop. космос); перен. — прикраса, краса (nop. косметика). Церк. Косма, Косьма. Кузь, Кузько, Кузима, Кузимка, Кузимочка, Кузьмичок, Кузьмина. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Кузьма — Вискочив, як Кузьма з маку. Зрадив себе. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Кузьма — ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Фразеологічний словник української мови