Наум

Нау́м, -ма.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Наум — д.-євр.; ім'я Nachum — той, хто втішає, розраджує; розрадник. Наумко, Наумонько, Наумочко, Наумчик. — Науме, Науме! Либонь, старости йдуть (Г. Квітка-Основ'яненко);Зненацька, як огонь,Спахнув Наум: немов стріла із лукаБула та новина (М. Рильський). Власні імена людей. Словник-довідник