Наум

д.-євр.; ім'я Nachum — той, хто втішає, розраджує; розрадник.

Наумко, Наумонько, Наумочко, Наумчик.

— Науме, Науме! Либонь, старости йдуть (Г. Квітка-Основ'яненко);Зненацька, як огонь,Спахнув Наум: немов стріла із лукаБула та новина (М. Рильський).