Олена

Оле́на, -ни, -ні, -но! Оле́нин, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Олена — Оле́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Олена — гр.*; ім'я Helene, Helena; можливо, від hele — сонячне світло або helene — смолоскип. Олинка, Олинонька, Олиночка, Олененька, Оленуня, Оленеся, Олинця, Оленцуня, Олися; Лина, Линонька, Линочка, Ленуня, Ленеся; Йля; Лиля, льоля. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. олена — Не дам за Олену і кітку луплену. Дразнення дівчини Олени. Сподобав собі Олену, коло лену. Сподобав собі дівчину, бо працьовита. Я до Олени, а вона до мене. Однодумці. Приповідки або українсько-народня філософія