Олена

гр.*; ім'я Helene, Helena; можливо, від hele — сонячне світло або helene — смолоскип. Олинка, Олинонька, Олиночка, Олененька, Оленуня, Оленеся, Олинця, Оленцуня, Олися; Лина, Линонька, Линочка, Ленуня, Ленеся; Йля; Лиля, льоля.

Лиш Олену зустріне,То душа забринить, і немовДвадцять років рукою хто скине,Мов загублене щастя знайшов (О. Підсуха);Склали співанку новеньку На слова веселі Та й про дівчину Оленку З нашої оселі! (Т. Масенко);"Як знов опинишся в біді,Оленочко хороша,Покличеш (як його?) тоді".Вона: "Котигорошок" (Б. Степанюк);Тихий Дунай глибокий;Ходит же по нім, бродит же по німМолодая Олененька (Народна пісня);З Монастиру задзвонили, до Крехова чути, Не жіль з тобов, Оленцуню, на розмові бути (Народна пісня);— Як же вам пішов іспит? — Добре, панно Олено! — Що я за панна? Я проста сільська дівчина, не панна! — Но, но, не гнівайтеся, Олесю, я так — забувся (І. Франко);Ми на вулиці зустрілись —Лена з татусем і я..Плеще Леночка в долоні:— День ми добре проведем! (П. Тичина);Пожар війни грудьми зустріла чесно [Полтава],Явила світу Лялю Убийвовк,Зразок високий честі і геройства (М. Рильський).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Олена — Оле́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. олена — Не дам за Олену і кітку луплену. Дразнення дівчини Олени. Сподобав собі Олену, коло лену. Сподобав собі дівчину, бо працьовита. Я до Олени, а вона до мене. Однодумці. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Олена — Оле́на, -ни, -ні, -но! Оле́нин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)