Пантелеймон
Пантеле́ймон, -на.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Пантелеймон — Пантелеймо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Пантелеймон — Панько Словник чужослів Павло Штепа
- Пантелеймон — Пантелеймон, Пантелемин, Пантелій, Панько гр.; pan (pod. pantos) — все і eleemon — милостивий, ласкавий, жалісливий. Можливо, від panteleia — досконалість, вищий ступінь. Пантелеймон слухав уважно, не перебивав (Р. Чумак); — Добре, що ти такий у мене... Власні імена людей. Словник-довідник