Пантелеймон

Пантелеймо́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пантелеймон — Пантеле́ймон, -на. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. Пантелеймон — Панько Словник чужослів Павло Штепа
  3. Пантелеймон — Пантелеймон, Пантелемин, Пантелій, Панько гр.; pan (pod. pantos) — все і eleemon — милостивий, ласкавий, жалісливий. Можливо, від panteleia — досконалість, вищий ступінь. Пантелеймон слухав уважно, не перебивав (Р. Чумак); — Добре, що ти такий у мене... Власні імена людей. Словник-довідник