Платон

Плато́н, -на (гр. філософ); плато́нівський, -ка, -ке

Плато́н, -на.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Платон — Плато́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Платон — (427–347 до н. е.) — грецький філософ. Політична філософія уродженця Афін Платона протиставляється політичній філософії Сократа починаючи з ранніх платонівських діалогів з «Держави». Енциклопедія політичної думки
  3. Платон — бл. 427-347 до н.е., грец. філософ, учень Сократа, засновник філософської школи Академії; проголошував, що дійсний світ являє собою недосконалий відбиток реально існуючого світу досконалих ідей, прототипів речей... Універсальний словник-енциклопедія
  4. Платон — Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна — 347 до н.е.) — давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Філософський енциклопедичний словник