Руф
Руф, -фі, -фі, Ру́ф’ю
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Руф — Руф іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- Руф — д.-євр.; ім'я Rut; можливо, від rd'uth — подруга, дружба; за іншим тлумаченням — від лат. rufus — золотаво-жовтий, рудий. Руфа, Руфка. Трава нескошена на луках марно в'яла, І сизий ріс бур'ян по зораній ріллі, І Руф, що колоски на зжатому збирала, Сама, як колосок, хилилась до землі(М. Рильський). Власні імена людей. Словник-довідник