Сквира

Значення в інших словниках

1. Сквира — Скви́ра іменник жіночого роду районний центр в Україні Орфографічний словник української мови
2. сквира — -и, ж., діал. Негода, сніг із вітром. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сквира — СКВИ́РА, и, ж., діал. Негода. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Б. Грінченка); Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (П. Усенко). Словник української мови у 20 томах
4. Сквира — М. у Київській обл., райцентр; 20 тис. мшк.; підприємства легкої, харчової промисловості, центр селекції овочевих культур. Перша згадка в 1390. Універсальний словник-енциклопедія
5. сквира — НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Словник синонімів української мови
6. сквира — СКВИ́РА, и, ж., діал. Негода. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Гр.); Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (Ус., Листя.., 1956, 168). Словник української мови в 11 томах
7. сквира — Скви́ра, -ри ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира. КС. 1882. І. 224. Словник української мови Грінченка