Стікс

Стікс, -ксу (міт. р.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стікс — (грец. Styx — жахливий), -у, ч. У давньогрецькій міфології одна з річок підземного царства, уособлення мороку й жаху. На хвилі Стіксу драглисті не зважай: як с життя огризок — ото й правдивий рай. (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. стікс — -а, ч., міф. Одна з річок, що омивала підземне царство, уособлення мороку і жаху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стікс — (грец. Στύξ, «Жахливий») у давньогрецькій міфології одна з річок, що омивала «підземне царство», уособлення мороку й жаху. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Стікс — У грец. міфології ріка в Гадесі, через яку перевізник Харон переправляв душі в царство мертвих; водами С. присягали боги. Універсальний словник-енциклопедія