1. Словник поетичної мови Василя Стуса

Стікс

(грец. Styx — жахливий), -у, ч. У давньогрецькій міфології одна з річок підземного царства, уособлення мороку й жаху.

На хвилі Стіксу

драглисті не зважай:

як с життя огризок —

ото й правдивий рай. (Т.1, кн.2:210);

Де ти хвиля, де той Стікс спасенний,

кочети блаженні не скриплять,

тільки ночі бовваніють стели,

літери на стелах хлюпостять. (П-2:218-219).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стікс — -а, ч., міф. Одна з річок, що омивала підземне царство, уособлення мороку і жаху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стікс — (грец. Στύξ, «Жахливий») у давньогрецькій міфології одна з річок, що омивала «підземне царство», уособлення мороку й жаху. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Стікс — У грец. міфології ріка в Гадесі, через яку перевізник Харон переправляв душі в царство мертвих; водами С. присягали боги. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Стікс — Стікс, -ксу (міт. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)