1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

алярміст

Алярмі́ст, -та; -мі́сти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алярміст — алярмі́ст іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. алярміст — -а, ч. Те саме, що аларміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алярміст — АЛЯРМІ́СТ див. алармі́ст. Словник української мови у 20 томах
  4. алярміст — АЛЯРМІ́СТ, а, ч., заст., рідко. Той, хто поширює тривожні (звичайно неперевірені) чутки, схильний до паніки. Словник української мови в 11 томах