алярміст

АЛЯРМІ́СТ див. алармі́ст.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алярміст — алярмі́ст іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. алярміст — -а, ч. Те саме, що аларміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алярміст — Алярмі́ст, -та; -мі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. алярміст — АЛЯРМІ́СТ, а, ч., заст., рідко. Той, хто поширює тривожні (звичайно неперевірені) чутки, схильний до паніки. Словник української мови в 11 томах