анемія

Значення в інших словниках

1. анемія — анемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. анемія — Недокрів'я; П. безсилість, безсилля, слабість, кволість, умлівання. Словник синонімів Караванського
3. анемія — -ї, ж. Зменшення кількості еритроцитів і зниження вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові. || Недокрів'я. Аліментарна анемія — анемія, яка розвивається внаслідок недостатнього надходження заліза з їжею. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. анемія — АНЕМІ́Я, ї, ж., вет., мед. Хворобливий стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів, умісту в них гемоглобіну; недокрів'я. Словник української мови у 20 томах
5. анемія — див. слабість Словник синонімів Вусика
6. анемія — анемі́я (грец. αναιμία – безкрів’я) група захворювань, які характеризуються зменшенням вмісту гемоглобіну в еритроцитах, кількості еритроцитів, а також загальної маси крові в організмі. Інша назва – недокрів’я. Словник іншомовних слів Мельничука
7. анемія — див. недокрів'я Універсальний словник-енциклопедія
8. анемія — НЕДОКРІ́В'Я, АНЕМІ́Я мед. Словник синонімів української мови
9. анемія — АНЕМІ́Я, ї, ж. Недокрів’я. Мені, якби не анемія, то зовсім добре було б (Л. Укр., V, 1956, 162); Анемією називають загальне падіння кількості гемоглобіну в крові і зниження числа еритроцитів у ній (Курс патології, 1956, 249). Словник української мови в 11 томах