1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

аршинник

Арши́нник, -ку, -кові (отрута)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аршинник — Арсе́нік, арши́нник: — латинська назва миш'яку [21] Словник з творів Івана Франка
  2. аршинник — див. брехливий; спекулянт Словник синонімів Вусика
  3. аршинник — Арши́нник, -ка м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9. Словник української мови Грінченка