1. Словник української мови Грінченка

аршинник

Арши́нник, -ка

м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аршинник — Арсе́нік, арши́нник: — латинська назва миш'яку [21] Словник з творів Івана Франка
  2. аршинник — див. брехливий; спекулянт Словник синонімів Вусика
  3. аршинник — Арши́нник, -ку, -кові (отрута) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)