аскет
Аске́т, -та; -ке́ти, -тів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аскет — аске́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- аскет — Пустельник, печерник, схимник, сов. подвижник; П. пуританин, спартанець. Словник синонімів Караванського
- аскет — Покутник, див. анахорет, нелюдим Словник чужослів Павло Штепа
- аскет — -а, ч. 1》 У давнину – християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник. 2》 перен. Про людину, яка вкрай обмежує свої життєві потреби, веде суворе життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аскет — АСКЕ́Т, а, ч. 1. У давнину – християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник. Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю й видом на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (І. Словник української мови у 20 томах
- аскет — див. скромний Словник синонімів Вусика
- аскет — аске́т (від грец. άοκητής – добрнавчений) 1. У давнину християнський подвижник, пустельник. 2. Переносно – людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби. Словник іншомовних слів Мельничука
- аскет — САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері). Словник синонімів української мови
- аскет — АСКЕ́Т, а, ч. 1. У давнину — християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник. Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю й видом на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах