атака

Значення в інших словниках

1. атака — атака, род. атаки, мн. атаки, род. мн. атак сукупність дій порушника, скерованих на реалізацію загрози. • Атака завжди скерована на отримання конкретного результату в конкретній ІТС (Антонюк). Фізико-технічний словник-мінімум
2. атака — ата́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. атака — (військ) напад, НАСТУП, наскок, наїзд, ШТУРМ, перший удар; (лобова) таран; (на фортецю) ПРИСТУП; (психічна) затуманення, дезорієнтація. Словник синонімів Караванського
4. атака — Напад, наступ, див. штурм Словник чужослів Павло Штепа
5. атака — (іт. attacca — наступай, нападай, зв’язувай) — 1. В співі — перехід голосового апарату від дихального стану до звукоутворення; початок звуку. Існують три основні типи... Словник-довідник музичних термінів
6. атака — -и, ж. 1》 Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. 2》 перен. Рішуча дія, спрямована проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. || Прогресивна цінова тактика. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. атака — АТА́КА, и, ж. 1. Стрімкий напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. Уранці наступного дня почалась атака (О. Донченко); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (О. Гончар). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
8. атака — ата́ка → атак ◊ атака серця = атак серця ◊ серцева атака = атак серця: Соха бачив, як силует Іляріона Кішки хитнувся і з глухим грюкотом повалився на долівку. Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. атака — ата́ка (від франц. attaque – напад) 1. Стрімкий напад на противника в поєднанні з навальним вогнем. 2. А. ревматична – гострий приступ ревматизму. Словник іншомовних слів Мельничука
10. атака — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Словник синонімів української мови
11. атака — АТА́КА, и, ж. 1. Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. Уранці наступного дня почалась атака (Донч., III, 1956, 118); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар... Словник української мови в 11 томах
12. атака — рос. атака (від фр. attaque — напад) — в економіці — активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках. Eкономічна енциклопедія
13. атака — Ата́ка, -ки ж. Атака, нападеніе. Словник української мови Грінченка